УДК 619:617.7636.7

ТРИФУЗОЛ, ЯК ПАТОГЕНЕТИЧИЙ ЗАСІБ ПРИ КОН’ЮНКТИВІТАХ У СОБАК

Іздепський В. Й., Іздепський А. В., Парченко В. В., Панасенко О. І., Книш Е. Г., Погорлюк А. Ю.

Ключові слова: кон’юнктивіт, кератит, тіотриозолін, трифузол.

Актуальність. Кон’юнктивіт і кератити у тварин зустрічається дуже часто і проявляється різноманітністю форм і видів. З одного боку це пов’язано з тим, що до кон’юнктивальної порожнини постійно потрапляють різні мікроорганізми, які за умов травмування або зниження захисних властивостей сполучної оболонки ока можуть викликати її запалення. З іншого боку на кон’юнктиві відбиваються запальні і дегенеративні процеси при захворюваннях інших органів, порушенні обміну речовин, а також за умов різних інфекційних хвороб [1,3].

Матеріал та методи досліджень. У крові тварин визначали біохімічні показники: білоксинтезуючу функцію печінки оцінювали за рівнем загального білка (рефрактометрично) та білкових фракцій (нефелометричним методом). Відсоток Т – лімфоцитів, їх субпопуляцій і В- лімфоцитів визначали за допомогою реакції розеткоутворення з еритроцитами, на яких адсорбовані моноклональні антитіла проти рецепторів СД3 (Т- лімфоцити), СД4 (Т- хелпери), СД8 (Т- супресори), СД16 (натуральні кілери), СД19 (В- лімфоцити) [4].

У хворих на гнійний кератокон’юнктивіт здійснювали дослідження на першу добу (1 дослідна група), на третю і сьому добу добу (друга дослідна група) перебігу хвороби.

Усі отримані цифрові дані піддавали обробці методом варіаційної статистики з використанням програми Microsoft Office Exel «Statistica 7».

Результати досліджень. При вивченні етіологічних факторів даної патології  нами встановлено, що в більшості випадків кон’юнктивальний міхур здорових собак є вільним від мікроорганізмів. Виявлені в окремих випадках мікроорганізми (S. albus, S. Aureus, В. sp.) потрапляють до кон’юнктивального мішка із зовнішнього середовища і досить швидко інактивуються гуморальними та клітинними факторами захисту. Треба зазначити, що після поверхневої механічної скарифікації сполучної оболонки ока ми не спостерігали виразних клінічних ознак запалення (сльозотеча, світлофобія та блефароспазм були відсутні). Лише у місцях її скарифікації були виявлені помірно гіперемійовані поверхневі ерозії, що поступово зменшувалися і на 8-9-у добу повністю епітелізувалися, навіть без застосування лікування. Отримані результати можуть бути пояснені високою активністю анатомічних та фізіологічних бар’єрів кон’юнктиви, а також біологічних речовин, які містить слізна рідина: лізоцим, лактоферин та майже усі класи імуноглобулінів, утворюючи, таким чином  надійний захисний бар’єр на шляху екзогенних антигенів.

У дрібних домашніх тварин досить часто зустрічаються  стафілококові (Staphillococcus albus, Staphillococcus aureus) ураження сполучної оболонки [3]. За нашими даними у 81 %  собак  кон’юнктивіти є двосторонніми, із них у 78 % тварин причиною ураження була кокова флора (стафілококи), решта випадків мала алергійну природу. Односторонні ураження більшістю виникали через травмування, проте у 8 % випадків етіологія хвороби не була з’ясованою.

Основними ознаками гострого катарального кон’юнктивіту є блефароспазм, фотофобія та серозно-катаральні витікання з внутрішнього кута очної щілини. Як правило, на початку хвороби вони прозорі, а згодом стають каламутними і густими, інколи з пластівцями фібрину. Сама кон’юнктива гіперемійована, ін’єктована судинами і набрякла, а повіки гарячі і болісні. В деяких випадках набряк сполучної оболонки виражений дуже сильно і вона навіть може виступати за межі очної щілини (хемоз). Ураження можуть бути як одно- (частіше при травмуванні), так і двосторонніми.

При хронічному перебігу процесу симптоми є менш виразними, хвороба перебігає мляво, проте скоро спостерігаються ознаки погіршення зору, а інколи і помутніння рогівки (кератокон’юнктивіт).

Кератокон’юнктивіти перебігали у вигляді гнійно-катарального (63,8 %) або серозно-катарального (36,2 %) запалення і частіше (84,4 %) мали двосторонній характер. Причиною більшості випадків хвороби була кокова флора або розвиток на тлі первинного ураження (отит, параанальний аденіт), проте у 15,6 % тварин хвороба мала травматичне походження. Також, наші дослідження показали, що в 6,7 % випадків кератокон’юнктивіти мали хламідійну етіологію

Не дивлячись на різноманіття форм уражень кон’юнктиви і рогівки, у клінічній практиці найбільш часто зустрічаються саме катаральні, причому деякі з них характеризуються раптовістю виникнення і недостатнім ефектом при лікуванні. Передусім це стосується вторинних їх уражень, які перебігають мляво, до того ж без явних ознак первинного ураження.

Тому ми вважаємо, що  в етіопатогенезі запалення сполучної оболонки й рогівки ока, якщо навіть припустити, що в кон’юнктивальному міхурі постійно персистують різні, в тому числі і патогенні мікроорганізми, тому вирішальне значення має не наявність мікрофлори, а стан захисних бар’єрів органу зору.

Для лікування кон’юнктивітів та кератитів існує значна кількість різних методів. Якщо процес не має інфекційної етіології добрий лікувальний ефект отримують від застосування протизапальних нестероїдних препаратів (НПЗП),  стероїдів ‑ гідрокортизону, преднізолону, дексаметазону у вигляді крапель або мазей.

В гуманній медицині запропоновані тіотриозолінові очні краплі, що мають антиоксидантну, імуностимулюючу, протизапальну дію (Код АТС S 01X A21), Вказані очні каплі знайшли широке застосування і в ветеринарній медицині. Але недоліком цього препарату є недостатній вплив на підвищення імунобіологічних властивостей організму та органу зору тварин, особливо при бактеріальній етіології запальних процесів.

На даному етапі на основі тріазолу синтезовано ряд сучасних багатофакторних лікарських засобів ( трифузол ), що можуть бути корисними для ветеринарної практики і скласти конкуренцію дорогим імпортним препаратам. Синтезовані похідні 1,2,4-тріазолу (трифузол) відносяться до класу мало або практично не токсичних речовин, їх гостра токсичність знаходиться у межах 274-5000 мг/кг (патент на винахід №87184 (Похідні 1,2,4-триазол-3-ілтіоацетатної кислоти, що виявляють антиоксидантну, гепатопротекторну та імуностимулюючу активність).

Нашими дослідженнями встановлено, що за антиоксидантною активністю тіотриазолін поступається трифузолу на 8,5-12%. Даний препарат стимулює білок синтезуючу, антиоксидантну, гепатопротекторну функції організму (підвищення концентрації креатиніну, а також активності ферментів аланінової та аспаргінової трансфераз). Крім цього, за нашими даними, трифузол за своєю антимікробною дією відносно Staphyllococcus aureus (який постійно виявляється при кон’юнктивітах) і наближався до найбільш активних досліджуваних антибіотиків і, навіть в дозі 0,5 мг/мл препарат мав помітний ефект обмеження росту досліджуваної мікробної культури.

Наші дослідження показали, що застосування крапель трифузолу у піддослідних тварин (після поверхневої скарифікації сполучної оболонки) у жодної із них ми не спостерігали значних виразних клінічних ознак запалення (сльозотеча, світлофобія та блефароспазм були відсутні). Лише під час дослідження кон’юнктиви у місці її скарифікації були виявлені яскраво-червоні поверхневі ерозії. У разі застосування мазі, що містила 1 % трифузолу термін регенерації був дещо коротшим і характеризувався повною епітелізацією дефекту сполучної оболонки ока на 8 добу лікування, тоді як в контрольних тварин (тіотриозолін) він на 5-6 діб був тривалішим.

Крім клінічних нами були проведені морфологічні й біохімічні дослідження крові тварин, хворих на катаральний кон’юнктивіт (табл.. 1.)

Таблиця 1. Порівняльні біохімічні показники сироватки крові собак при лікуванні гострих катаральних кон’юнктивітів препаратами тріазолу, М±m

Показники  

Трифузол  n-10

 

Тіотриазолін n-10

 

Дні досліду до вве-

дення

3-й день 7-й день до вве-дення 3-й день 7-й день
Альбумін, г/л 26,7±1,26 26,3±0,42 27,6±0,84 29,0±1,26 27,6±0,84 29,0±1,26
Заг. білок, г/л 49,0±0,84 56,7±2,52** 59,3±2,52 54,3±3,78 59,3±2,52 54,3±3,78
АлАТ, ед./л 71,6±17,22 49,7±6,30** 41,3±3,36*** 51,7±0,42 41,3±3,36** 51,7±0,42
ЛДГ, ед./л 850,3±79,83 895,3±90,75 802,3±346,2 890,3±18,06 802,3±346,2 890,3±18,06
АсАТ, ед./л 51,6±16,38 51,7±12,18 42,0±10,08** 48,3±2,52 42,0±10,08 48,3±2,52
Глюкоза, ммоль/л 4,6±0,21 6,03±0,88* 6,67±1,47 5,27±0,79 6,67±1,47 5,27±0,79
Холестерол, ммоль/л 3,43±0,42 4,0±0,16 3,56±0,12 3,8±0,16 3,56±0,12 3,8±0,16

Примітка  *–р<0,05; **–р<0,01; ***–р<0,001 При аналізі біохімічних показників сироватки крові відмічаємо позитивну роль трифузолу в білковому і вуглеводному обміні у порівнянні з тіотриозоліном (табл..1) Аналізуючи реакцію клітинної імунної системи собак, необхідно відзначити зниження загальної кількості лімфоцитів на 12,5 % у тварин із кон'юнктивітами. При цьому рівень Т- і В-лімфоцитів знизився відповідно на 22 та на 45%. У Т-лімфоцитарній системі також відмічали перерозподіл серед різних класів лімфоцитів. А саме, при запальних процесах спостерігали зниження загальної кількості Т-хелперів (на 32 %), а рівень Т-супресорів збільшився на 28 %. Така характерна реакція, ймовірно, пов’язана не тільки з реакцією організму тварин, а й накопиченням біологічно активних речовин, що мають виражену супресивну активність (табл..2). Застосування препаратів тіазолу в порівняльному аспекті показало, що трифузол призводив до нормалізації загальної кількості лімфоцитів у хворих тварин, збільшення концентрації Т-клітин (СД2,СД3 і СД4) та зниження Т-супресорів у порівнянні з тіотриозоліном, що свідчить про його більш активну дію на формування та підтримку клітинного та гуморального імунітету. Таблиця 2. Динаміка імунологічних показників за лікування собак препаратами тріазолу з гострими катаральними кон'юнктивітами,  М±m

Показники

 

Клінічно здорові,

n=9

Хворі тварини, n=14 3 доба лікування 7 доба лікування
трифузол

n=7

тіотриозолін,  n=7 трифузол,

n=7

Тіотриозолін, n=7
Лімфоцити, % 44±6,08 37,3±2,1 39,7±1,5 36,13±4,4 42,5±2,3 38,2±2,4
Т-клітини, %

(СД2, СД3)

52,9±3,9 44,1±2,1 42,5±2,3 40,1±4,7 48,1±2,7 38,8±6,1
Т-хелпери, %

(СД4)

48,3±1,7 37,4±1,6 43,1±2,6 36,4±1,3 51,2±2,3 43,6±3,4
Т-супресори,%

(СД8)

26,0±4,21 33,4±1,4** 31,5±2,6 30,7±1,2 22,6±3,3 27,1±2,9
В-лімфоцити, %

(СД22)

24,17±3,4 17,7±1,2*** 19,3±4,5 14,8±3,3 40,67±5,9*** 35,87±7,1
Природні кілери,% 12,33±7,64 10,4±5,6 11,2±4,7 9,8±4,7 11,2±4,3 10,3±2,6

Примітка  *–р<0,05; **–р<0,01; ***–р<0,001 до клінічно здорових тварин. Таким чином, застосування трифузолу при гострих кон’юнктивітах у собак сприяє зниженню активності запальної реакції слизової оболонки ока, покращує кровообіг в мікроциркуляторному руслі, зменшує нейротрофічні порушення і запальну реакцію, стимулює процеси її регенерації і епітелізації. При біохімічному дослідженні сироватки крові хворих тварин відмічається активна білок синтезуюча, антиоксидантна й гепатопротекторна дія (підвищення концентрації креатиніну, а також активності ферментів аланінової та аспаргінової трансфераз), нормалізація загальної кількості лімфоцитів, збільшення концентрації Т-клітин (СД2,СД3 і СД4) та зниження Т-супресорів у хворих тварин у порівнянні з тіотриозоліном.

.Література.

  1. Борисевич Б.В. Аденовірусний кон’юнктивіт та його ускладнення у собак / Б.В. Борисевич, В.Б. Борисевич, Ю.Б. Борисевич// Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2005. – Вип. 31. – С.8-13.
  2. Киричко Б.П. Патогенетичне обґрунтування локального використання засобів антиоксидантної дії при гнійно-запальних процесах у тварин / О.Б. Киричко, Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2007. № 1. – С. 100-101.
  3. Копенкин Е.П. Болезни глаз собак и кошек часть 2 / Е.П. Копенкин // М.: «ЗооМедВет», 2002. С. 20-22.
  4. Кишкун А. А. Иммунологические и серологические исследования в клинической практике / А.А. Кишкун. — М.: «Медицинское информационное агентство», 2006. – 536 с.

 

Summary

Tryfusol, as nosotropic means at konjunctivitises for dogs

Izdepsky V., Izdepsky A.

Аpplication of трифузолу at sharp conjunctivitises for dogsassists the decline of activity of the used for setting firereaction of mucous membrane of eye, improves circulation ofblood in a microvasculature, diminishes neurotrophicviolations and used for setting fire reaction, stimulates theprocesses of her regeneration and epithelization. Atbiochemical research of serum of blood of sick animals theactive is marked albumen synthesizing, antioxidant andгепатопротекторна action (increase of concentration ofkreatinine, and also activity of enzymes of аланінової andаспаргінової трансфераз), normalization of general amountof лімфоцитів, increase of concentration of Т-клітин (СД2,СД3 and СД4) and decline of T-suppressor-cell for sickanimals in comparison from