PERSPECTIVE INNOVATIONS IN SCIENCE, EDUCATION, PRODUCTION AND TRANSPORT ‘2016

Медицина_ветеринария_и_фармацевтика- фармацевтична хімія та фармакогнозія

UDC: 619:617.7636.7
Панасенко О. І. 1, Бушуева І. В.1, Парченко В. В.1, Кныш Е. G.1,

Izdepskyy V. J.2, Izdepskyy A. V.2, Pohorlyuk A. Yu.3 TRYFUZOL AS PATHOGENETIC AGENT IN DOGS CONJUNCTIVITIS

1Запоріжжя State Medical University, Запоріжжя, Україна

2Lugansk National Agrarian University, Kharkiv, Ukraine

3«Agrimatco-Ukraine» Kiev, Ukraine

Панасенко О. І.1, Бушуєва І. В.1, Парченко В. В.1, Книш Є. Г.1, Іздепський В. Й.2, Іздепський А. В.2, А. Ю. Погорлюк О. Ю .3

ТРИФУЗОЛ ЯК ПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ЗАСІБ ПРИ КОН’ЮНКТИВІТІ У СОБАК
1Запорізький державний медичний університет, Запоріжжя, Україна
2Луганський національний аграрний університет, Харків, Україна
3 «Агріматко-Україна», Київ, Україна

Abstract. Принцип роботи був визначений tryfuzol ефективність з конфіденційністю в шпильках, що полягають в thiotriazolin. Research materials і methods. p align=»justify»> Biochemical parameters були determined в animal blood: liver protein synthesis function був assessed by level of total protein (refractometrically) and protein fractions (nephelometric method). Відсоток T-lymphocyte, їх subpopulations і B-lymphocytes були визначені в rosette reaction of red blood cells, які встановлюються моноclonal antibody до придатних receptors.

У пацієнтів з purulent keratoconjunctivitis дослідження було здійснено на перший день, на тридцяти днів і сьомий день disease. Всі отримані цифрові дані були застосовані до різної статистики, використовуючи новий Microsoft Office Excel «Statistica

7″. У вивченні етіологічними факторами цього захворювання будуть володіти тим, що в більшості випадків незмінні шпильки здорових psів були безкоштовними мікроорганізмами.

Наше дослідження полягає в тому, що антиоксидантна діяльність tryfuzol є високою, ніж thiotriazolin на 8,5-12%. Ці зміни стимулюють proteínи synthesizing, antioxidant, hepatoprotective функція тіла (збільшена creatinine concentration and activity of alanine enzymes and asparhine transferases). У додатку, до нашого пізнання, tryfuzol для його антимікродіяльності, в силу Staphyllococcus aureus (які можуть бути знайдені в conjunctivitis) і був адаптований до найбільш активних антибіотичних досліджень, а потім до 0,5 мг/мл. зростання культури.

Key words: conjunctivitis, keratitis, thiotriazolin, tryfuzol.

Анотація. Метою нашого дослідження було визначити ефективність застосування трифузолу при кон’юнктивіті у собак порівняно з тіотріазоліном. У крові тварин визначали біохімічні показники: білоксинтезуючу функцію печінки оцінювали за рівнем загального білка (рефрактометрично) та білкових фракцій (нефелометричним методом). Відсоток Т-лімфоцитів, їх субпопуляцій та В-лімфоцитів визначали за допомогою реакції розеткоутворення з еритроцитами. У хворих на гнійний кератокон’юнктивіт здійснювали дослідження в першу добу, третю та сьому добу перебігу хвороби.

Всі отримані цифрові дані обробляли методом варіаційної статистики за допомогою програми Microsoft Office Exсel «Statistica 7». При вивченні етіологічних факторів даної патології нами встановлено, що в більшості випадків кон’юнктивальний міхур здорових собак вільний від мікроорганізмів. Виявлені в окремих випадках мікроорганізми (S. albus, S. Aureus, В. sp.) потрапляють у кон’юнктивальний мішок із зовнішнього середовища та досить швидко інактивуються гуморальними та клітинними факторами захисту.

Нашими дослідженнями було встановлено, що за антиоксидантною активністю тіотриазолін поступається трифузолом на 8,5-12%. Даний

препарат стимулює синтез білка, антиоксидантні, гепатопротекторні функції організму (підвищення концентрації креатиніну, а також активності ферментів аланінової та аспаргінової трансфераз). Крім цього, за нашими даними, трифузол за своєю антимікробною дією щодо Staphyllococcus aureus (постійно виявляється при кон’юнктивітах) наближався до антибіотиків, що найбільш активно використовуються, і навіть у дозі 0,5 мг/мл препарат мав помітний ефект обмеження росту досліджуваної мікробної культури. Ключові слова: кон’юнктивіт, кератит, тіотріазолін, тріфузол.

Introduction. Conjunctivitis and keratitis в тваринах є дуже загальним і показує безліч видів і типів. На одному положенні цього є до факту, що кон’юнктурна кавіта continuously отримати різні мікроорганізми, які можуть спричинити inflammation очей в термінах варіації або з’єднувачів захисних захисних властивостей. On the other handкон’юнктиви відображається на запальних і дегенеративних процесах при захворюваннях інших органів, порушеннях обміну речовин і при різних інфекційних захворюваннях [1, 3].

Мета роботи — визначити ефективність трифузолу при кон’юнктивітах у собак порівняно з тіотриазоліном.

Матеріали та методи дослідження

Дослідження проводили на собаках (n-20) віком 3-5 років з клінічними симптомами гострого кон’юнктивіту, які госпіталізувалися в ветеринарні клініки Луганська протягом останніх трьох років. У крові тварин визначали біохімічні показники: функцію синтезу білків печінки – за рівнем загального білка (біуретова реакція) та білкових фракцій (метод турбонетики), церулоплазміну (ЦП) за Ревіном, малонового діальдегіду (МДА) – у тесті з тіобарбітуровою кислотою. (TBA) за методикою Андрєєвої та ін. (1988). Відсоток Т-лімфоцитів, їх субпопуляцій та В-лімфоцитів визначали за розетковою реакцією еритроцитів, які адсорбували моноклональні антитіла проти CD3 (Т-лімфоцити), CD4 (Т-хелпери), CD8 (Т-супресори), CD16. (природні кілери), CD19 (В-лімфоцити) рецептори [4].

Для лікування тварин використовували очні краплі тіотриазоліну (перша дослідна група (n-10) та очні краплі трифузол (друга дослідна група (n-10), які вводили в кон’юнктивальний мішок 3 рази на добу до одужання.

У хворих на гнійний кератокон’юнктивіт дослідження проводили в першу, третю та сьому добу захворювання.

Усі отримані цифрові дані були оброблені варіаційною статистикою за допомогою нового Microsoft Office Excel «Statistica 7».

Результати дослідження та їх обговорення

При вивченні етіологічних факторів цього захворювання нами встановлено, що в більшості випадків кон’юнктива сечового міхура здорових собак була вільна від мікроорганізмів. В окремих випадках виявлено мікроорганізми (S. albus, S. aureus, B. sp.), які потрапляють у кон’юнктивальний мішок із зовнішнього середовища та швидко інактивуються клітинними та гуморальними факторами захисту. Проведені досліди [5] показали, що на поверхні після механічної скарифікації сполучної оболонки ока у досліджуваних тварин не спостерігалося чітких клінічних ознак запалення (сльозотеча та блефароспазм були відсутні). Лише в області скарифікації виявлені помірно гіперемійовані поверхневі ерозії, які поступово зменшувалися і на 8-9 добу повністю покривалися епітелієм навіть без лікування. Результати можна пояснити високою активністю анатомо-фізіологічних бар’єрів кон’юнктиви та біологічних речовин, які містять сльози: лізоциму, лактоферину та майже всіх класів імуноглобулінів, утворюючи таким чином надійний захисний бар’єр для екзогенних антигенів.

У дрібних домашніх тварин досить поширені стафілококові (Staphillococcus albus, Staphillococcus aureus) руйнування сполучної оболонки [3]. За нашими даними, у 81% собак був двосторонній кон’юнктивіт, 78% з яких викликаний кокової флорою (стафілококом), решта випадків мали алергічний характер. Односторонні ураження в більшості випадків виникли через травми, але у 8% етіологія захворювання не з’ясована.

Основними ознаками гострого катарального кон’юнктивіту є блефароспазм, світлобоязнь і серозно-катаральне виділення з внутрішнього кута очної щілини. Як правило, з початку захворювання вони прозорі, а з часом

стають каламутними і густими, іноді з пластівцями фібрину. Кон’юнктива гіперемована, ін’єктована судинами, набрякла, повіки гарячі, болючі. У деяких випадках набряк сполучної оболонки виражений дуже сильно і може навіть виходити за межі очної щілини (гемоз). Поразки можуть бути як поодинокими (часто з травмою), так і двосторонніми.

При хронічному процесі симптоми менш виражені, хвороба протікає мляво, але незабаром з’являються ознаки погіршення, а іноді і помутніння рогівки (кератокон’юнктивіт).

Кератокон’юнктивіт перебігав у вигляді гнійно-катарального (63,8%) або серозно-катарального (36,2%) запалення і часто (84,4%) був двостороннім. Причиною більшості випадків захворювання була кокова флора або розвиток на тлі первинного ураження (отит, параанальний аденіт), але у 15,6% тварин захворювання мало травматичне походження. Також наше дослідження показало, що 6,7% кератокон’юнктивітів мали хламідійну етіологію.

Незважаючи на різноманітність уражень кон’юнктиви та рогівки, у клінічній практиці найчастіше зустрічається катаральний, деякі з них характеризуються раптовим початком і відсутністю ефекту від проведеного лікування. В першу чергу це стосується їх вторинного ураження, яке протікає мляво, до того ж відсутні явні ознаки первинного ураження.

Тому ми вважаємо, що в етіопатогенезі запальних сполучних оболонок і рогівки, навіть якщо припустити, що вКон’юнктивальний міхур зберігається завжди різним, у тому числі патогенним, тому вирішальне значення має не наявність мікроорганізмів, а стан організму захисних бар’єрів зору.

Для лікування кон’юнктивіту і кератиту існує ряд різних методів. Якщо процес не має інфекційної етіології, хороший терапевтичний ефект дає застосування нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), стероїдів гідрокортизону, преднізолону, дексаметазону у вигляді крапель або мазей.

У медицині пропонуються очні краплі тіотриазоліну, які мають антиоксидантну, імуностимулюючу, протизапальну дію (код ATC S 01X A21). Ці очні краплі широко застосовуються у ветеринарії. Але мінус в цьому

Препарат недостатньо впливає на поліпшення імунологічних властивостей організму та організму тварин, особливо при запаленнях бактеріальної етіології.

На даному етапі синтезовано низку сучасних поліпрепаратів (трифузол) на основі триазолу, які можуть бути корисними для ветеринарної практики та конкурувати з дорогими імпортними препаратами. Синтезовані похідні 1,2,4-триазолів (трифузол) відносяться до класу малотоксичних або практично нетоксичних речовин, їх гостра токсичність знаходиться в межах 274-5000 мг/кг (патент №87184 (похідні 1,2,4-тріазолу). 3-ілтіоацетатна кислота, яка виявляє антиоксидантну, гепатопротекторну та імуностимулюючу дію).

Нашими дослідженнями встановлено, що антиоксидантна активність трифузолу вища, ніж тіотриазоліну на 8,5-12%. Препарат стимулює білоксинтезувальну, антиоксидантну, гепатопротекторну функції організму (підвищення концентрації креатиніну та активності аланінових ферментів і аспаргінтрансфераз). Крім того, наскільки нам відомо, трифузол за своєю антимікробною активністю щодо золотистого стафілококу (який завжди з’являється при кон’юнктивіті) наближався до найактивніших досліджуваних антибіотиків, і навіть доза 0,5 мг/мл мала значний ефект при обмеженні досліджуваних мікробів. зростання культури [2].

Наші дослідження показали, що після 2-3 днів застосування крапель трифузолу у дослідних тварин (після скарифікації поверхні сполучної оболонки) у жодної з них ми не спостерігали значної вираженості клінічних ознак запалення (сльозотеча та блефароспазм були відсутні). При дослідженні кон’юнктиви на місці скарифікації виявлені яскраво-червоні ерозійні поверхні. При застосуванні мазі, що містить 1% трифузолу, термін регенерації був дещо коротшим і характеризувався повним покриттям епітелієм дефекту сполучної оболонки ока на 8 добу лікування, тоді як у контрольних тварин (тіотриазолін) – 5-6 добу. довше [5]. Додатково проводили клініко-морфологічне та біохімічне дослідження крові тварин, хворих на катаральний кон’юнктивіт (табл. 1).

При аналізі біохімічних показників сироватки крові слід відзначити позитивну роль трифузолу в білковому і вуглеводному обміні порівняно з тіотриазоліном. Також слід відзначити значне зниження кінцевого продукту

перекисне окислення ліпідів – MDA у собак, які приймали трифузол. Також ми помітили підвищення ЦП, який є ключовим ферментом антиоксидантної системи організму (табл. 1).

Таблиця 1 Порівняння біохімічних показників сироватки крові собак при лікуванні

гострий катаральний кон’юнктивіт препаратами триазолу, M±m

Індекси

Трифузол, (n=10)

Тіотриазолін, (n=10)

Експериментальні дні

Перед адміністрацією

3-й день

7 день

Перед адміністрацією

3-й день

7 день

Сумарний білок, г/л

49,0±0,84

56,7±2,52* *

59,3±2,52

54,3±3,78

59,3±2,52

54,3±3,78

Альбумін, г/л

26,7±1,26

26,3±0,42

27,6±0,84

29,0±1,26

27,6±0,84

29,0±1,26

МДА, мкм/л

2,92±0,17

4,24±0,40* *

3,86±0,42*

3,26±0,42

4,1±40,28* *

3,83±0,20

КП, мкм/л

0,44±0,05

1,39±0,43*

1,27±0,20** *

0,76±0,06* **

1,56±0,42*

0,99±0,23*

Глюкоза, ммоль/л

4,6±0,21

6,03±0,88*

6,67±1,47

5,27±0,79

6,67±1,47

5,27±0,79

Холестерин, ммоль/л

3,43±0,42

4,0±0,16

3,56±0,12

3,8±0,16

3,56±0,12

3,8±0,16

Примітка: * – р<0,05; ** –р<0,01; *** –р<0,001 порівняно з тіотриазоліном. Аналізуючи реакцію клітинної імунної системи собак, слід відзначити зниження загальної кількості лімфоцитів на 12,5 % у тварин з кон’юнктивітом. Рівень Т- і В-лімфоцитів знизився відповідно на 22% і 45%. У системі Т-лімфоцитів також відзначено перерозподіл між різними класами

лімфоцитів. А саме, при запальних процесах зменшується загальна кількість Т-хелперів (на 32%) і підвищується рівень Т-супресорів на 28%. Така характерна реакція, ймовірно, зумовлена не лише реакцією тварин, а й накопиченням біологічно активних сполук, які мають сильну супресивну дію (табл. 2).

Таблиця 2 Динаміка імунологічних показників при лікуванні собак гострою

катаральний кон’юнктивіт препаратами триазолу, M±m

3-й день лікування

7-й день лікування

Клінічно здорові, n=9

Захворіли тварини, n=14

чтйотриазолі n, n=7

Трифузол, n=7

Тіотріазолін, n=7

Індекси

Трифузол, n=7

Лімфоцити, %

44±6,08

37,3±2,1

39,7±1,5

36,13±4,4

42,5±2,3

38,2±2,4

Т-клітини, % (CD2, CD3)

52,9±3,9

44,1±2,1

42,5±2,3

40,1±4,7

48,1±2,7

38,8±6,1

Т-хелпери, % (CD4)

48,3±1,7

37,4±1,6

43,1±2,6

36,4±1,3

51,2±2,3

43,6±3,4

Т-супресори, % (CD8)

26,0±4,21

33,4±1,4 *

31,5±2,6

30,7±1,2

22,6±3,3

27,1±2,9

В-лімфоцити, %(CD22)

24,17±3,4

17,7±1,2 *

19,3±4,5

14,8±3,3

40,67±5,9 *

35,87±7,1

Природні кілери, %

12,33±7,6 4

10,4±5,6

11,2±4,7

9,8±4,7

11,2±4,3

10,3±2,6

Примітка: * – р<0,05 – порівняно з тіотриазоліном. Застосування препаратів триазолу в порівнянні показало, що трифузол призводить до нормалізації загальної кількості лімфоцитів у хворих тварин, підвищення концентрації Т-клітин (CD2, CD3 і CD4) і зниження кількості Т-супресорів у тварин.

порівняння з тіотриазоліном, що свідчить про його дію на формування та підготовку клітинного та гуморального імунітету.

Висновки

Таким чином, застосування трифузолу при гострому кон’юнктивіті собак знижує активність запальної реакції слизової оболонки ока, покращує кровотік у мікроциркуляторному руслі, зменшує нейротрофічні розлади та інф.ammation, stimulates the processes of regeneration and epithelium growth. In the biochemical analysis of blood serum sick animals observed active protein synthesizing, antioxidant and hepatoprotective effect (increasing creatinine concentration and activity of enzymes alanine and asparhine transferases), normalization of the total number of lymphocytes, increasing of the concentration of T-cells (CD2, CD3 and CD4) and decreasing of T-suppressor genes in infected animals compared with thiotriazolin.

Література

1. Борисевич Б.В. Аденовірусний кон’юнктивіт та його ускладнення у собак / Б.В. Борисевич, В.Б. Борисевич, Ю.Б. Борисевич // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2005. – Вип. 31. – С.8-13.

2. Киричко Б.П. Патогенетичне обґрунтування локального використання засобів антиоксидантної дії при гнійно-запальних процесах у тварин / О.Б. Киричко, Б.П. Киричко // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – 2007. – No 1. – С. 100-101.

3. Копенкин Е.П. Болезни глаз собак и кошек. Часть 2 / Е.П. Копенкин // М.: «ЗооМедВет». – 2002. – С. 20-22.

4. Кишкун А.А. Иммунологические и серологические исследования в клинической практике / А.А. Кишкун. // М.: «Медицинское информационное агентство». – 2006. – 536 с.

5. Масліков С.М. Лікування катарального кон’юнктивіту в собак /С.М.Масліков// Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. – Біла Церква, 2003. – Вип.25. – Ч.1. – С.168-171.

6. Маслiков С.М. Поширенiсть та етiологiя кон’юктивiтiв у котiв i собак / С.М. Маслiков // Науковий вiсник ветеринарної медицини. — Бiла Церква, 2010. Вип. 4(76). — С. 68-71.