ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА
УДК 619:617.3:636.2 © 2013
Кулинич С. М., доктор ветеринарних наук
Полтавська державна аграрна академія
ВПЛИВ «ТРИФУЗОЛУ» НА ЗАГОЄННЯ ПІСЛЯКАСТРАЦІЙНИХ РАН У КНУРІВ
Рецензент – доктор ветеринарних наук В. О. Євстаф’єва
За динамікою морфологічних досліджень крові представлені результати ефективності внутріш- ньоорбітальних вливань 1,0 % розчину «Трифузолу» в дозі 5 мл на одну тварину. Встановлено, що після одноразового введення препарату в післяопераційний період на сьому добу реєструється зменшення кіль- кості лейкоцитів, що поєднується зі зростанням у лейкограмі ґранулоцитів. Зміни в складі клітин чер- воної крові, характеризуються зниженням кількості еритроцитів на 9,4 %, а також на 12,1 % такого показника, як розподілення розміру еритроцитів.
Ключові слова: «Трифузол», післякастраційні рани у свиней, морфологічні дослідження крові.
Постановка проблеми. Рани в усі часи були однією з основних хірургічних патологій. Так, у промисловому скотарстві рани і поверхневі ви- разки становлять 6–16 % від усіх захворювань, тобто ними вражається 3–9 % від наявного пого- лів’я тварин [1].
У даний час, за зростання інтенсивності вико- ристання технічних засобів і різних аґреґатів у тваринництві та збільшенні тиску фактора урба- нізації на дрібних непродуктивних тварин знач- ного зниження травматичності, а отже, й ранової патології, очікувати не доводиться [6, 12, 13].
Історія пошуку засобів для лікування ран по- рівнянна з історією розвитку людства, – вона бере свій початок задовго до зародження прин- ципів побудови наукової ветеринарної медици- ни. В епоху античності вже перші вчені- універсали намагалися навести докази для засто- сування різних місцевих препаратів у наукові рамки. У міру накопичення знань з основних природничих дисциплін арсенал місцевих засо- бів лікування ран значно розширився й сьогодні становить не одну сотню [11].
Для знаходження та обґрунтування нових ме- тодів лікування ран характерний значний про- грес в одних напрямах (наприклад, розробка ма- зей [2]; поява нових фізіотерапевтичних методів тощо) і практично повна до недавнього часу від- сутність нововведень в інших областях (у тому числі в сфері засобів закриття ранового дефек- ту). Крім того, водночас, із бурхливим розвит- ком хімічної промисловості протягом останніх десятиліть спостерігається поява нових засобів
для лікуванні ранової патології.
Аналіз основних досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання проблеми. У наш час на основі триазолу синтезований ряд нових лікарських засобів, що можуть бути кори- сними для ветеринарної практики й скласти кон- куренцію дорогим імпортним препаратам [8, 9]. Серед них досить перспективними є препарат «Трифузол».
Згідно з отриманими даними доклінічного ви- вчення [3] окремих препаратів (похідних «Три- азолу»), вони не мають негативного впливу на клінічні показники тварин та їх загальний стан. Ці препарати зумовлюють підвищення вмісту гемоглобіну та еритроцитів, а також стимулю- ють лейкопоез (трифузол). Нові похідні «Три- азолу» сприяють підвищенню вмісту загального білка сироватки крові, збільшують вміст креати- ніну (румосол), сприяють зниженню сечовини і триацилгліцеролів. Усі тестовані нами похідні «Триазолу» збільшують рівень глюкози сироват- ки крові, мають гепатопротекторну й протизапа- льну дії [10].
У процесі вивчення антиоксидантної активно- сті у дослідах «in vitro» встановлено, що сполуки «Трифузол» і «Румосол» за своєю антиоксидан- тною активністю перевищують відомий антиок- сидант «Тіотриазолін» [4].
Крім того, Киричком Б. П. встановлено, що найвищі бактерицидні властивості має препарат «Трифузол», а фунгіцидні – «Румосол» і «Тіо- триазолін» [5].
Мета: визначити ефективність внутрішньоор- бітальних вливань 1,0 % розчину «Трифузолу» на перебіг ранової хвороби у кнурів після прове- дення кастрації.
Основне завдання: опрацювати техніку вве- день та встановити ефективність проведених ма- ніпуляцій.
Матеріали та методи. Дослідження проводи- лися на базі свинотоварної ферми ДП СП «Юві- лейний» Полтавської державної аграрної академії, розташованої в Полтавському районі Полтавської області. Для постановки досліду в умовах ДП СП «Ювілейний» сформували дві групи клінічно здорових кнурів середньою вагою 140±20 кг;
No 4 • 2013 • ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії 77
ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА
у кожній групі – по п’ять тварин, які в подаль- шому були кастровані.
Щоб забезпечити спокійний стан тварини та убезпечити себе від укусу, ми в ході діагностич- них досліджень проводили фіксацію тварин. Для цього свині накладали петлю на верхню щелепу позаду ікол. Вільний кінець мотузки закріплю- вали за основу стовпа, що був частиною огорожі станка. Кастрацію тварин проводили відкритим способом із накладанням лігатури з шовку No8 на сім’яний канатик. Операційні рани присипали порошком Житнюка та наносили зверху чемі- спрей. Тваринам дослідної групи після прове- дення оперативного втручання внутрішньовенно в орбітальний сінус за методикою O. Hugu et al. [13] вводили 1,0 % розчин «Трифузолу» в дозі 5 мл на одну тварину. Маркування тварин дослі- дної та контрольної груп проводили на бічній поверхні в ділянці спини із застосуванням чер- воного маркера Bovivet Superior marking stick.
Із метою з’ясування ефективності внутріш- ньовенних введень «Трифузолу» проводили до- слідження морфологічного складу крові тварин до операції та в післяопераційний період (на во- сьму добу). Матеріалом для лабораторного до- слідження слугували зразки крові, відібрані зранку перед годівлею з орбітального синуса.
Зразки крові стабілізували гепарином і дослі- джували на морфологічні показники за допомо- гою аналізатора Medonic виробництва Boule Medical AB (Швеція).
Статистичну обробку результатів експеримен- тальних досліджень проводили шляхом визна- чення середнього арифметичного (М), його по- хибки (m), рівня вірогідності (р) з використан- ням таблиці t-критеріїв Стьюдента. Зміни показ- ників вважали вірогідними при р<0,05. Результати дослідження. Аналізуючи отри- мані дані (див. табл.) було встановлено, що до початку оперативного втручання кількість лей- коцитів у тварин контрольної групи була на 22,5 % меншою. Крім того, між двома групами до початку досліду відмічали зміни й лейкогра- ммі, зокрема в контрольній групі на 34 % був вищим відсоток ґранулоцитів, а в дослідній вдвічі вищим відсоток моноцитів. Також до початку досліду відмічали різницю в групах такого показника, як кількість тромбоци- тів + гістограмма (останній був на 12,4 % вищим у дослідній групі). Згідно з поставленими завданнями, ми дослі- джували динаміку морфологічних показників на сьому добу після проведення оперативного втручання.
Морфологічний склад кнурів до та після оперативного втручання (М±m)
Показник |
Тварини |
|||
дослід n = 5 |
контроль n = 5 |
|||
1-а доба |
7-а доба |
1-а доба |
7-а доба |
|
WBC |
19,6±3,1 |
15,5±3,0 |
16,0±3,0 |
9,9±1,5 |
Gra |
31,46±5,5 |
44,9±17,6 |
42,1±17,8 |
34,5±11,6 |
MON |
16,26±1,9 |
15,8±10,9 |
8,0±3,9 |
3,9±0,25 |
LYM |
52,3±8,2 |
39,3±6,9 |
49,9±13,8 |
61,5±11,5 |
RBC |
6,1±1,1 |
5,53±1,0 |
5,44±0,67 |
4,4±0,11 |
HgB |
115±4,5 |
114±1,7 |
117,6±3,3 |
104±4,5 |
MCV |
73,1±12,8 |
74,5±9,9 |
75,7±8,0 |
85,5±4,4 |
Hct |
0,40±0,02 |
0,38±0,01 |
0,39±0,01 |
0,36±0,01 |
MCH |
20,7±3,9 |
22,2±3,34 |
22,46±2,83 |
23,6±1,4 |
MCHC |
283±3,6 |
296,3±5,8 |
295±11,5 |
284,3±6,4 |
RDW |
11,6±0,7 |
10,2±0,8 |
9,8±0,9 |
11,9±1,3 |
PLT |
353±38,7 |
244±28,1 |
314±21,6 |
418±59,2○ |
MPV |
9,7±0,3 |
9,5±0,5 |
9,3±0,28 |
9,3±0,11 |
Pct |
0,34±0,03 |
0,23±0,02 |
0,29±0,28 |
0,39±0,05○ |
PDW |
8,6±0,5 |
8,3±0,6 |
8,43±0,7 |
7,7±014 |
Примітки: WBC – лейкоцити (Г/л), LYM – лімфоцити, MON – моноцити, Gra – ґранулоцити, RBC – еритро- цити (Т/л), HgB – гемоглобін (г/л), MCV – середній об’єм еритроциту (fl), Hct – гематокрит, MCH – cередній вміст гемоглобіну в клітині (pg), MCHC – cередня концентрація гемоглобіну в клітині (г/л), RDW – розподілен- ня розміру еритроцитів (%), PLT – кількість тромбоцитів+гістограмма (m/mm3), MPV – середній об’єм тромбо- циту (fl), Pct – тромбокрит (%), PDW – розподілення розмірів тромбоцитів, де ○-р<0,05 – різниця між контроль- ною та дослідною групами.
78 No 4 • 2013 • ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії
У результаті проведених досліджень було встановлено, що в післяопераційний період у тварин дослідної групи кількість лейкоцитів зменшується на 21 %, а в тварин контрольної – на 38,2 %. Зазначене супроводжувалося зростан- ням на 43 % ґранулоцитів у дослідній групі та їх зниженням на 18,1 % у контрольній.
Слід зазначити, що в дослідній групі кількість моноцитів залишилася практично незмінною, водночас у контрольній групі їх кількість змен- шилася вдвічі. Стосовно лімфоцитів встановили, що їх кількість знизилася на 33,1 % у дослідній групі й зросла на 23,2 %.
Реєстрували також зміни в складі клітин чер- воної крові, зокрема, кількість еритроцитів у до- слідній групі знизилася на 9,4 %, а в контрольній на 22,7 %. Крім того в тварин контрольної групи зниження їх чисельності поєднувалося зі змен- шенням концентрації гемоглобіну на 12 %.
Середній об’єм еритроциту зростав лише в тварин контрольної групи на 11,5%. Знижувався також у тварин дослідної групи на 12,1 % такий показник, як розподілення розміру еритроцитів, у кнурів контрольної він навпаки, зростав на 11,7%.
Схожою була динаміка такого показника як кількість тромбоцитів + гістограма: у тварин до- слідної групи він зріс на 30,9 %, а в контролі на
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Бекмурзин Р. А. Сравнительная оценка ис- пользования «Фузобаксана-1» и «Некрогеля» при лечении гнойно-некротических поражений пальцев у коров. – Автореф. дисс. … канд. вет. наук. – Оренбург, 2007. – 27 с.
2. Гафуров Д. С. Влияние профезима с кана- мицином и линимента А. В. Вишневского на ра- невой процесс у крупного рогатого скота: Авто- реф. дис. … канд. вет. наук. – М., 1985. – 16 с.
3. Доклінічні дослідження ветеринарних лі- карських засобів / За ред. І. Я. Коцюмбаса. – Львів : Тріада плюс, 2006. – 360 с.
4. Киричко Б. П. Аспекти застосування похідних 1,2,4-тріазол-3-тіону у свинарстві / Киричко Б. П. // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і ДНДКІ ветпрепратів та кормових добавок. –2007.–Вип.8.–No3,4.–С.51–59.
5. Киричко Б. П. Вивчення антимікробних влас- тивостей субстанції ВПК-108 при експеримента- льних гнійних ранах у овець / Киричко Б. П., Челідзе С. С. // Вісник Полтавської державної агра- рної академії. – 2007. – No 4. – С. 109–111.
6. Кузнецов Т. С. Хирургические болезни жи- вотных в хозяйствах промышленного типа. – Л. : Колос, 1980. – С. 3–13.
33 % знизився. Тромбокрит у тварин контроль- ної групи на сьому добу знизився на 32,3 %, а в тварин дослідної, навпаки, зріс на 25,7 %.
Такі зміни супроводжувалися зі зменшенням на 8,4 % розподілення розмірів тромбоцитів.
Кінцеві дані за такими показниками як тром- бокрит і кількість тромбоцитів + гістограмма в контрольній групі значення були вірогідно (р<0,05) вищими, ніж у дослідній. Висновки: 1. Встановлено, що після внутрішньовенного застосування в післяопераційний період «Трифу- золу» в тварин дослідної групи на сьому добу реєструється зменшення кількості лейкоцитів на 21 %, що поєднується зі зростанням у лейкограмі ґранулоцитів на 43 %. 2. У післяопераційний період відбуваються зміни в складі клітин червоної крові, зокрема, кількість еритроцитів у дослідній групі знизила- ся на 9,4 %; крім того в тварин дослідної групи знижувався на 12,1 % такий показник як розпо- ділення розміру еритроцитів. 3. Для профілактики післяопераційних ускла- днень кнурам рекомендуємо застосовувати в по- стопераційний період 1,0 % «Трифузолу» внут- рішньовенно в орбітальний синус у дозі 5 мл на голову. 7. Оперативная хирургия в ветеринарной ме- дицине / Герцен П. П., Аранчий С. В., Скрипник В. И. [и др.]. – Полтава: НФП Компьютерные технологии Лтд, 1998. – С. 95–96. 8. Панасенко О. І. Синтез, перетворення, фізи- ко-хімічні та біологічні властивості аміно- і тіо- похідних 1,2,4-триазолу: Автореф. дис. ... докт. фарм. наук: спец. 15.00.02 «Фармацевтична хімія та фармакогнозія» / О. І. Панасенко. – К., 2005. – 46 [2,2] с. 9. Парченко В. В. Синтез, фізико-хімічні та біологічні властивості похідних 1,2,4-тріазол-3- тіону, які містять ядро фурану: Автореф. дис. ... канд. фарм. наук: спец. 15.00.02 « Фармацевтич- на хімія та фармакогнозія » / В. В. Парченко. – К., 2006. – 20с. 10. Синтез, фізико-хімічні властивості та біо- логічна активність солей 2-(5-R’-4-R-1,2,4- тріазол-3-ілтіо)ацетатних кислот / Панасенко О. І., Книш Є. Г., Парченко В. В. [та ін.] // Вісник Пол- тавської державної аграрної академії. – 2007. – No3.–С.27–28. 11. Федоров В. Д., Светухин A. M., Глянцев С. П. Учение о ране: от А. В. Вишневского до наших дней // Хирургия. – 2004. – No 8. – С. 56–61.
ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА
No 4 • 2013 • ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії 79
12. Шакуров М. Ш., Макаров А. Г. Эффектив- ность немедикаментозных методов в лечении раневых процессов у собак: тез. докл. III респуб- ликанской научной конференции «Актуальные экологические проблемы Республики Татар- стан». – Казань, 1997. – С. 173.
13. Шакуров М. Ш., Макаров А. Г., Морозов Г. А. Применение электромагнитных излучений мил- лиметрового диапазона в лечении ран у живот- ных: Методические рекомендации. – Казань, 1998. – 10 с.
ВЕТЕРИНАРНА МЕДИЦИНА
80 No 4 • 2013 • ВІСНИК Полтавської державної аграрної академії