СТОВ „Здобуток” с. Бутенки
Кобеляцького району Полтавської області
АКТ
на дослідження клінічно-лабораторної ефективності різних методів лікування гнійного запалення м’яких тканин у овець, викликаного експериментальним шляхом
Ми, що нижче підписалися, професор кафедри хірургії і акушерства Полтавської державної аграрної академії, доктор ветеринарних наук Іздепський В.Й., завідувач кафедри загальної хірургії з курсом анестезіології ВДНЗУ „Українська медична стоматологічна академія” доктор медичних наук, професор Лігоненко О.В., доцент кафедри хірургії і акушерства Полтавської державної аграрної академії, кандидат ветеринарних наук Киричко Б.П., аспірант кафедри хірургії і акушерства Полтавської державної аграрної академії Челідзе С.С., аспірант кафедри загальної хірургії з курсом анестезіології ВДНЗУ „Українська медична стоматологічна академія” Дігтяр І.І., головний зоотехнік СТОВ „Здобуток” Чумак П.Н., зав. ВТФ СТОВ „Здобуток” Стрюк Т.А. склали даного акта про те, що в період з період з 9 по 26 січня 2008 року на базі ВТФ СТОВ „Здобуток” було сформовано З дослідних і 1 контрольну групу овець, загальною чисельністю 21 голова, яким експериментально моделювали запалення м’яких тканин ускладнене гнійною інфекцією. Тварини, що приймали участь в досліді, мали наступні інвентарні номери: 1.) Інв. № 00826, 2.) інв. № 03818, 3.) інв. № 03452, 4.) інв. № 00965, 5.) інв. № 00926, 6.) інв. № 00021, 7.) інв. № 00433, 8.) інв. № 03488, 9.) інв. № 00319, 10.) інв. № 03520, 11.) інв. № 00920, 12.) інв. № 03807, 13.) інв. № 00686, 14.) інв. № 00957, 15.) інв. № 03962, 16) інв. № , 17) інв. № , 18) інв. № ,19) інв. № , 20) інв. № ,21) інв. № .
Гнійно-запальний процес викликали шляхом травмування м’яких тканин у ділянці крупа з лівого боку, за допомогою спеціально виготовленого шаблону, з наступним розміжченням м’язової тканини ангіотрипом та імплантацією культур аеробно-анаеробної хірургічної інфекції. Утворені рани мали слідуючі розміри: 10 см – довжина, 1см – ширина, та 2 см. – глибина.
Поряд із клінічними методами контролю перебігу ранового процесу та загальним аналізом крові, визначали окремі біохімічні показники (рівень гемоглобіну, загального білку, співвідношення білкових фракцій, уміст міді, заліза, загальних ліпідів, загального холестерину, активність лужної фосфатази), а також індикаторні показники прооксидантного (гідроперекиси ліпідів, ізольовані подвійні зв’язки, диєнові, триєнові і оксодиєнові кон’югати, малоновий диальдегід, загальна окислювальна активність) і антиоксидантного (активність каталази, супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, рівень відновленого глутатіону та церулоплазміну, перекисної резистентності еритроцитів, загальної антиоксидантної активності) статусу, кисеньактивуюча здатність нейтрофілів, показники білково-нуклеїнового обміну (ДНК, РНК), рівень гідрооксипроліну та естрогенів. Також визначали об’єктивні критерії контролю ранового процесу (цитологічні, мікробіологічні, гістологічні дослідження).
Матеріалом для лабораторних досліджень були нативна стабілізована 3,8 % розчином цитрату натрію кров, сироватка крові, рановий біоптат.
Результати досліджень свідчать, що через 24 години після індукції експериментального гнійного запалення в овець з’являлися характерні клінічні ознаки. Загальний стан усіх тварин був дещо пригнічений, апетит нормальний. Температура тіла знаходилася в межах 38,4-40,2°С, пульс 74-82 ударів та частота дихальних рухів 15-18 за хвилину. Частота скорочень рубця становила 3-6 разів за дві хвилини. Видимі слизові оболонки нормального рожевого кольору. Реєструвалася кульгавість усіх тварин на ліву тазову кінцівку, значна болючість та гіперемія в області рани, підвищення місцевої температури, значне зяяння рани. При обстеженні виявлено також незначний перифокальний набряк. На поверхні рани – незначна кількість серозно-кров’янистого ексудату, а в двох тварин спостерігалася незначна капілярна кровотеча.
На 3-ю добу в усіх піддослідних тварин зареєстровано максимальну маніфестацію клінічних ознак гострого гнійного запалення. Загальний стан тварин пригнічений, відмічена часткова втрата апетиту. Загальна температура тіла в межах 40,4-40,8°С, пульс 74-86 ударів та частота дихальних рухів 16-23 за хвилину. Частота скорочень рубця становила 3-6 разів за дві хвилини. Видимі слизові оболонки – блідо-рожевого кольору. Спостерігалась виражена кульгавість на ліву тазову кінцівку, значна болючість та гіперемія в області рани, підвищення місцевої температури, значне зяяння рани та максимальний розвиток перифокального набряку. Поверхня рани частково присохла, в глибині рані наявні девіталізовані тканини. При натисканні в області рани спостерігалося виділення гнійного ексудату.
На 3-ю добу, згідно плану досліджень, вівці були розділені на 4 групи (З дослідних та контрольну). Медикаментозне лікування осередку гнійного запалення (табл.) проводили в залежності від групи, після попереднього видалення мертвих тканин та зрошення розчином калію перманганату (1:1000).
1.Схема досліду
Результати проведених клінічних і лабораторних досліджень вказують, що найефективнішим виявився метод медикаментозної корекції, запропонований у 1 дослідній групі. Комплексне використання багатофакторного препарату ВПК-108 дозволяло скоротити ексудативну і репаративну фази та досягти прискорення закриття ранового дефекту на 26,0 %, порівняно з контролем.
Отримані клінічні результати підтверджуються гематологічними, біохімічними,імунологічними,мікробіологічними, цитологічними, гістологічними дослідженнями.
Висновок. Місцеве пофазне та системне застосування препарату ВПК-108 у комплексі лікування локалізованого гнійного запалення є високоефективним терапевтичним прийомом, що забезпечує досить швидкий і неускладнений перебіг ранового процесу.
Акт складено у трьох примірниках.
Підписи:
